Інклюзивний проєкт «Via Regia на дотик»
За підтримки УКФ ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада» у партнерстві з відокремленим підрозділом Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області розпочали реалізацію інклюзивного проєкту «Via Regia на дотик». На Рівненщині та ще в двох сусідніх областях, Волинській та Житомирській, створимо мандрівну карту для незрячих і слабозорих. Її можна буде «прочитати» руками та почути, адже ми подбаємо і про аудіосупровід. Карта відтворюватиме знаменитий старовинний європейський історико-культурний туристичний маршрут «Via Regia». Карта складається з двох поєднаних частин (загальної європейської та деталізованої української). На ній буде зображено найцікавіші історичні об’єкти – середньовічні фортеці, палаци, колишні маєтки вельмож, сучасні музеї.
Власне, Via Regia – це не лише про дорогу, якою свого часу їхали воїни, вельможі, старці, мандрівні актори, торговці, просвітителі, святі та грішники. Це концепція шляху, яким від країни до країни поширювалися передові ідеї, відкриття, винаходи, продукти, гастрономічні вподобання, модні тенденції.
У сучасній формі шлях існує як Європейський транспортний коридор E40. Міжнародна мережа використовує потенціал Королівського шляху як символ об'єднання Європи.
Завдяки цій карті ви можете відчути Via Regia на дотик. Карта складається з двох частин – європейської та української. На європейській відображено сам Королівський шлях. Ви можете зрозуміти, де він розпочинався, через які країни проходив і як саме. На карті позначено шлях, кордони країн, їхні назви, столиці та міста.
На українській частині ви маєте можливість детальніше роздивитися на дотик, які населені пункти сполучав Королівський шлях у нас, а також які середньовічні замки, неприступні фортеці, розкішні палаци та маєтки будували там, де він проходив. Карта дозволяє ще й почути детальнішу інформацію про ці історичні об'єкти, краще зрозуміти, як вони виглядали, та відчути тамтешню таємничу атмосферу. Окрім історичних даних, тут є і легенди. Для цього потрібно скористатися QR-кодом, відображеним у нижній частині карти, і вибрати аудіодоріжку, яка вас цікавить.
Якщо ви хочете прочитати карту якомога детальніше, не пропустивши жодного знаку, прослухайте, будь ласка, аудіоверсію майстер-класу від експерта, як це варто робити. Для цього також потрібно скористатися QR-кодом.
Загалом на українській частині тактильної карти Via Regia відображено 12 історичних об'єктів, які супроводжуються описом із тифлокоментарями. До 5 з них є доповнення у вигляді колоритних легенд та історій.
Мова йде про Острозький замок, Дубенський замок, Замок-музей Радомисль, Рівненський обласний краєзнавчий музей та Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького. Саме в цих закладах і розміщена тактильна карта Королівського шляху.
Її створено в рамках проєкту «Via Regia на дотик», який реалізує ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада» у партнерстві з відокремленим підрозділом Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області за підтримки Українського культурного фонду.
Прослухати про тактильну карту
Майстерклас із читання тактильних карт «Via Regia на дотик»
Це один із найстаріших музеїв України. Його в 1887 році створила місцева інтелігенція з ініціативи дворянина, судді і краєзнавця Омеляна Дверницького. Це було давньосховище, де зберігалися старожитності. Загалом до кінця ХІХ століття там вдалося зібрати понад 500 експонатів, серед яких були неабиякі цінності – рукописні Євангелія ХVІ століття, стародруки, монети, ікони, книги.
Він - один із найдавніших і найкраще збережених в Україні. А ще дуже впізнаваний – його в'їзна вежа зображена на звороті 200-гривневої валюти. Деякий час замок був столичною резиденцією. А ще тут збиралися монархи з усієї Європи.
Історія Луцького замку – довга, сповнена злетів і падінь, величі і облог, інтриг та таємниць. Взагалі на тому місці, де він стоїть зараз, поселення і оборонна фортеця були ще в Х столітті. А ось величну твердиню з каменю побудував у 1340-их роках литовський князь Любарт. На його честь і називають замок.
Тут бували найвидатніші володарі Київської Русі. Тут точилися битви. Тут збудували монастир. Тут створили книгу-диво, книгу-шедевр, книгу-символ – Пересопницьке Євангеліє.
Пересопниця – це колишнє княже місто з яскравою історією. Саме у місцевому монастирі Різдва Пречистої Богородиці у 1561 році завершили роботу над створенням української Першокниги. То був перший переклад Святого Письма народною мовою. Над ним працювали настоятель монастиря Григорій та ченець цієї обителі, переписувач Михайло Василевич. Книгу замовила княгиня Анастасія Заславська.
Сьогодні це одна з найстаріших споруд міста Рівне. Вона багато чого пережила і має свої таємниці. Побудували її на замовлення князя, який у той час володів містом. Колись це був навчальний заклад для дітей з заможних сімей та нащадків збіднілих дворян. А вчителями історії тут попрацювали Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш та Михайло Драгоманов.
Цей замок ніхто й ніколи не міг взяти приступом. Тут зберігалися численні княжі скарби. А середньовічні підземелля не раз ставали притулком для навколишніх мешканців. Сьогодні це одне з семи чудес України, пам'ятка архітектури національного значення і частина шляху «Віа Регіа».
Дубенський замок є одним із найстаріших в Україні. Перша писемна згадка про нього датується 1492 роком. Фундатором замку був один із найзаможніших вельмож Європи – князь Костянтин Іванович Острозький. Фортецю звели поруч із давньоруським городищем, вище за рельєфом. Міцні мури, річка Іква і рови, наповнені водою, стал надійним захистом від ворогів. А спроб штурму було чимало. Впродовж XVI-XVII століть на багатий замок нападали десятки разів. Але ніхто так і не зміг завоювати твердиню.
Він має давню історію, багато назв, легенд про прекрасну і жорстоку володарку, історій про казкові скарби і навіть привидів. Протягом століть це була неприступна твердиня, але до нашого часу збереглися лише руїни, мальовничі краєвиди і присмак таємниці.
Його називали «малим Версалем». І це не дивно, адже над створенням палацу працювали французькі архітектори. Такої розкоші, як тут, не можна було знайти й у королівських палацах: раніше стіни палацу були вкриті китайськими шовками, бісером і оздоблені золотом, а колекція картин виявилася така, що не вистачало стін, щоб їх усі розмістити. Тут побували всі тогочасні імператори, королі та князі Європи. А ще у палаці свого часу бували Оноре де Бальзак і Тарас Шевченко.
Це одна з наймальовничіших фортець Заходу України, яку побудували за проектом італійця. Він був резиденцією князів Збаразьких, Вишневецьких, Потоцьких. У цих стінах приймали доленосні для краю рішення і лунали зловісні родові прокляття. Саме з цим замком пов'язане ім'я легендарного козака Морозенка, про якого співають у пісні. А ще фортецю описували письменники-нобеліати.
Тут жили видатні полководці, яких боялися вороги, монахи, які стали святими, перші красуні Європи із трагічною долею, вельможі, багатші за королів, меценати, про яких пам’ятають через багато століть.
Це все – князі Острозькі. А їх резиденцією протягом багатьох віків був Острозький замок. В наш час це унікальна пам’ятка оборонної архітектури середньовіччя та раннього нового часу Волині. До елементів замку входять чотири основні споруди: Вежа Мурована, Нова (Кругла) вежа, Богоявленська церква та надбрамна дзвіниця.
Цю фортецю побудували рекордно швидко – всього за 10 років. Для Середньовіччя це просто диво. А ще замок унікальний тим, що його заклали і побудували разом із усім містом. Вся справа в тому, що цією місциною пролягав так званий «Чорний шлях». Так називали одну з доріг, якою татарська орда гнала невільників до Кримського півострова. Тож там необхідна була твердиня, яка захистила б землю.
Спочатку замок був дерев’яним. Пізніше мури стали кам’яними. А потім тут постав палац, яких на Волині більше не було. Навіть руїни замку є особливими – їх малював Тарас Шевченко.
Фортецю над річкою Корчак почав будувати князь Федір Острозький. Це було в 1386 році. Із трьох сторін вона була оточена глибоким ровом. Із заходу текла річка. У фортецю можна було дістатися лише через міст. Пізніше, у XVI столітті, волинський воєвода Богуш Корецький обклав замок кам'яними мурами. А потім тут побудували резиденцію в стилі in fortezza (палац у фортеці). Таким чином середньовічні риси оборонної споруди поєдналися зі світськими. Тут постала в’їзна брама з годинниковою вежею, а до замку побудували кам’яний міст із чотирма арками. А одноповерховий палац, аналогів якому на цих землях не було, мав розкішну бальну залу. Кажуть, він був чудово освітленим, адже вікна були від підлоги до стелі.
Саме тут знаходиться єдиний у світі музей української домашньої ікони. Саме тут спорудили першу в Україні статую на воді. Саме тут єдина у світі зала із живим джерелом.
Усе це – про «Замок-музей Радомисль».