Знаходиться у Волинській області, у місті Володимирі, на вулиці Івана Франка, 6.
Це один із найстаріших музеїв України. Його в 1887 році створила місцева інтелігенція з ініціативи дворянина, судді і краєзнавця Омеляна Дверницького. Це було давньосховище, де зберігалися старожитності. Загалом до кінця ХІХ століття там вдалося зібрати понад 500 експонатів, серед яких були неабиякі цінності – рукописні Євангелія ХVІ століття, стародруки, монети, ікони, книги.
В період Першої Світової війни колекція Давньосховища була евакуйована в Харківський художній музей. Подальша її доля невідома. А основний фонд сучасного музею зібрали наступні поколіннями краєзнавців.
Сьогодні тут налічується понад 18 тисяч експонатів. Це колекції археології, нумізматики, іконопису, декоративно-прикладного мистецтва, етнографії.
Серед експонатів періоду давньої історії особливої уваги заслуговують старожитності культури та побуту готських племен, зразки зброї середніх віків. В музеї зберігаються монети часів Римської імперії, фрагмент срібляника князя Володимира Великого, празькі гроші, що побутували в середньовічній Європі, а також мідні монети боратинки ХVІІ століття.
Однією з найцінніших є колекція творів сакрального мистецтва. Особливої уваги заслуговує ікона «Спас Нерукотворний», датована ХVI століттям. На ній зображено лик Ісуса Христа.
Також у музеї є особисті речі відомого академіка-мовознавця, поліглота, який знав понад 60 мов, Агатангела Кримського. Зокрема, тут знаходиться його перо, чорнильниця, та інші канцелярські предмети, їх передав сюди прийомний син ученого.
Взагалі за час свого існування музей декілька разів змінював локації.
Цікаво, що сьогодні він розміщується у садибі Омеляна Дверницького. Історія цього будинку, який знаходиться у центрі міста, цікава сама по собі. Так, у 1912 році Омелян Дверницький придбав територію парку з напівзруйнованою двоповерховою кам’яницею. Він облаштував тут садибу-палац у стилі пізнього модерну. Нині ж у домі хранителя давньосховища зберігається колекція експонатів, які розповідають про історію краю.
Загалом музей виглядає атмосферно. Сьогодні це старовинна двоповерхова будівля з червоним дахом, який контрастує зі світлим фасадом, яка розташована в затишному парку. Будівля має Г-подібну форму, адже складається з головного корпусу та бічного крила, що додає архітектурі динамічності. На обох поверхах доволі великі вікна. Дах складної форми, з кількома скатами та мансардними вікнами, що надає будівлі живописного вигляду.
Перед головним входом розташований невеликий ґанок з декоративним обрамленням, що підкреслює парадність входу до музею.
Історія про королівські скарби у Володимирі
Колись, у не дуже сиву давнину (а саме два століття тому) у місті Володимир, що на Волині, був великий католицький монастир. Його оточував доглянутий парк, а поруч знаходилася оранжерея. Архітектурний ансамбль монастиря складався з кількох будівель.
Брати-капуцини молилися в костелі, опікувалися школою, шпиталем, у монастирській аптеці виготовляли ліки з трав. Ченці володіли броварнею. Уміли будувати підземні сховища. Їх використовували для різних потреб – від господарських до оборонних: кажуть там могла знайти прихисток половина жителів міста. Словом, потаємні тунелі простягалися на доволі значну територію.
Але крім усіх цих завдань, монахи мали ще одну доволі важливу місію – вони, начебто, зберігали отримані від королівської казни скарби. Було там і золото, і діаманти, і самоцвіти. Кажуть, польські клейноди у монастир таємно доправили в кінці ХVІІІ століття. Та брати-капуцини вели замкнений спосіб життя. Зайвого не розповідали, сторонніх у свої справи не посвячували. Але дещо про скарби польських королів чули й місцеві жителі.
Все змінилося після того, як у 19 столітті поляки підняли повстання проти російського царя. Непокірних тоді імперія покарала, а монастир, який підтримував повстанців, ліквідувала. Монахи залишили обитель. Разом із ними зникли й королівські скарби. Коштовності, звісно, шукали. Але марно.
А ось своєрідний портал у ті часи є досі. Це Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького. Річ у тім, що старовинна будівля, де знаходиться заклад, пов’язана з обителлю братів-капуцинів. На початку ХХ століття територію парку з напівзруйнованою двоповерховою кам’яницею, що була частиною монастирської території, придбав місцевий дворянин, суддя і засновник музейної справи Омелян Дверницький. Тепер його іменем названий музей, що знаходиться в його ж садибі-палаці. І тут донині зберігаються скарби – історичні та духовні.
Прослухати про Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького
Прослухати історію про королівські скарби у Володимирі