Знаходиться у Хмельницькій області, у місті Старокостянтинові, на вулиці Замковій, 1/1.
Цю фортецю побудували рекордно швидко – всього за 10 років. Для Середньовіччя це просто диво. А ще замок унікальний тим, що його заклали і побудували разом із усім містом. Вся справа в тому, що цією місциною пролягав так званий «Чорний шлях». Так називали одну з доріг, якою татарська орда гнала невільників до Кримського півострова. Тож там необхідна була твердиня, яка захистила б землю.
Саме так вирішив князь Василь-Костянтин Острозький. Будівництво замку і міста, згодом названого на честь батька, розпочалося в 1561 році. Фортеця і справді була могутньою – татари жодного разу так і не змогли її захопити. Взагалі ж у різні роки тут гриміли битви і бували відомі історичні постаті.
Так, свого часу сотником надвірної козацької сотні Костянтинівського замку служив Северин Наливайко. А ще саме тут Богдан Хмельницький проводив раду козацьких старшин після Пилявецької битви.
Замок зазнав і занепаду, і руйнувань. Але сьогодні тут кожен камінь дихає історією і наче може розповісти про скарби і навіть дуель на гарматах за князівську спадщину.
Нині до складу фортечного комплексу входять: палац з оборонною вежею на південному заході і церквою Святої Трійці на сході, в'їзні ворота з неповністю збереженими стінами і дзвіниця.
В'їзна брама була включена в оборонне кільце замку. Раніше тут був підйомний міст. Браму вимурували з каменю, другий ярус був цегляний, у проєкції квадрата. Нині залишився лише перший ярус, в якому влаштовано наскрізний арковий проїзд.
Колись фортечні мури товщиною до 2 метрів, викладені з каменю, сполучали п'ять башт. До сьогодні збереглася лише Наріжна вежа. Вона має форму неправильного півкола. Башта оздоблена атиком – короноподібною верхівкою. Вежа – двоповерхова, має підвал, а поверхові приміщення перекрито хрещатим склепінням. Бійниці другого поверху башти подібні до вікон. Вони розташовані у шаховому порядку, що дозволяло розширити зону обстрілу під час оборони.
Палац являє собою видовжену в проєкції двоповерхову будівлю, розташовану майже впритул до південної берегової лінії.
Вздовж стіни за палацом розташований невеликий замковий храм – Троїцька церква. Вона має риси готичного стилю – крутий двосхилий дах, покритий полив'яною черепицею, високі стрілчаті вікна, на гребені – невеличка вежка. На стінах та склепіннях реставрованого храму є старовинні фрески та тексти, писані кирилицею. Унікальною є фреска похоронної сцени Олександра Острозького. На ній зображено чоловічу постать у синьому жупані, ймовірно Василя-Костянтина, зліва від якого, головою на великій подушці, лежить чоловік у білому вбранні, ймовірно Олександр.
Замок князів Острозьких у Старокостянтинові