Знаходиться у Житомирській області, у місті Радомишлі, на вулиці Плетенецькій, 15.
Саме тут знаходиться єдиний у світі музей української домашньої ікони. Саме тут спорудили першу в Україні статую на воді. Саме тут єдина у світі зала із живим джерелом.
Усе це – про «Замок-музей Радомисль».
Він знаходиться у місті Радомишль Житомирської області на древньому торговому шляху Via Regia. А історія цієї споруди розпочалася понад 400 років тому. На початку XVII ченці Києво-Печерської лаври століття звели тут твердиню. Фундаментом слугувала гранітна скеля, яка йде вглиб землі на кілька метрів. До того ж, із усіх боків місцину оточувала вода.
Це була справжня фортеця, яка оберігала від ворогів. Однак розмістили там папірню. Її засновником став архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький.
Книги є основою освіти. Але основою книгодрукування є папір. Його доправляли до Києва по річці Мика, яка впадала в Тетерів, а Тетерів - у Дніпро. От таким шляхом папір, зроблений у Радомишлі, потрапляв до лаврської друкарні, де на ньому друкували книги, як релігійні, так і світські.
Так тривало десятиліттями. А тоді папірню зруйнували під час козацьких повстань.
Життя повернулося сюди лише за декілька століть. У 1902 році на руїнах папірні збудували великий млин. Востаннє тут виготовили борошно в 1989 році. Далі був занепад. А потім – відродження.
Реконструкцією та реставрацією будівлі в 2007 році зайнялася українська лікарка і громадська діячка Ольга Богомолець. Будівлю відновлювали, використовуючи старовинні технології.
Нині це історико-культурний комплекс, де відтворені середньовічні інтер’єри, представлені українські та європейські старожитності. Тут зберігається унікальна колекція домашніх ікон, яка налічує понад 5 тисяч образів. Тут знову діє папірня, де вручну виготовляють папір за стародавньою технологією. Тут, просто у концертній залі є живе джерело – вода потрапляє сюди через тріщини в скельній породі.
А якщо іти парком, то по правий бік, просто посеред річки знаходиться скульптура – пам’ятник засновнику папірні Єлисею Плетенецькому. Вона являє собою постать монаха, який, схиливши голову, пливе в човні. В руках у нього свічка, а перед монахом лежить розгорнута книга.
Загалом особливість замку «Радомисль» в тому, що він з усіх боків виглядає по-різному. Це велична споруда з червоної цегли, оточена водою. Будівля має складну архітектурну композицію, що включає в себе кілька об'єктів різної висоти. Центральна частина замку - висока чотириярусна вежа з гострим шпилем на даху. Поруч розташована менша вежа з конусоподібним дахом.
Основна частина замку двоповерхова, з рядами прямокутних вікон. Деякі з них мають арочні верхи, що надає їм готичного вигляду. Дах покритий темною черепицею. На даху – шпилі, завдяки яким будівля здається ще вищою.
Нижня частина стін замку складена з грубого каменю, що створює контраст з гладкою цегляною кладкою верхніх поверхів. Цей перехід від каменю до цегли надає будівлі особливої виразності.
Замок оточений мальовничим парком зі ставками, струмками та декоративними мостами. Природний ландшафт гармонійно поєднується з архітектурою.
Легенда про закоханого монаха
Давно-давно, коли на скелі у Радомишлі тільки постала папірня, жив там один монах. Він, як і інші брати, працював і молився. Знав секрети виготовлення паперу і трудився, не покладаючи рук. Та якось побачив монах прекрасну панну – і закохався. Була його любов чистою, як підземні джерела, і глибокою, як ріка, що нею до Києва пливли човни, навантажені папером. Але панна не відповідала монаху взаємністю. А почуття переповнювали його серце. І він почав писати вірші. Романтичні рядки почали з’являтися на такому цінному радомишлянському папері.
І коли інші ченці дізналися про це, то дуже розгнівалися. Адже цей папір призначався лише для священних текстів. Тож поета-монаха назавжди прогнали зі стін обителі. Він пішов на війну і, кажуть, загинув у поході проти татар.
Але душа його повернулася у Радомишль і досі блукає замком. Його світлу постать бачили реставратори. А ще, кажуть, якщо раптом уночі в концертній залі саме собою заграє піаніно – це теж монах.
Взагалі ж «Замок-музей Радомисль» – місце красиве та романтичне. Тут є і Острів любові у формі серця, і дзвін на вежі, який, кажуть, здійснює мрії.
Прослухати про Замок-музей Радомисль
Прослухати про легенду закоханого монаха