Рівненський обласний краєзнавчий музей

Знаходиться у Рівненській області, у місті Рівному, на вулиці Драгоманова, 19.

Сьогодні це одна з найстаріших споруд міста Рівне. Вона багато чого пережила і має свої таємниці. Побудували її на замовлення князя, який у той час володів містом. Колись це був навчальний заклад для дітей з заможних сімей та нащадків збіднілих дворян. А вчителями історії тут попрацювали Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш та Михайло Драгоманов.
Зараз це будівля Рівненського обласного краєзнавчого музею. До слова, вона є пам'яткою архітектури національного значення. Її історія почалася в 1839 році. Саме тоді князь Фридерик Любомирський побудував Рівненську чоловічу гімназію. Спроектував споруду відомий на той час професор архітектури Францішек Мєховіч за участі придворного князівського архітектора Бургіньйона. Тим часом гімназія проіснувала до 1921 року. З того часу споруда декілька разів змінювала призначення.
А вже у 1975 році будинок передали в розпорядження Рівненського краєзнавчого музею. Сьогодні це найбільше зібрання предметів матеріальної та духовної культури області.
Фонди музею налічують більш ніж 140 тисяч експонатів. Серед них є й унікальні. Мова йде про твори волинського іконопису, колекцію стародруків та графіки, скульптури, предмети козацької доби, Першої та Другої світових воєн.
Саме в Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається одна з найдавніших українських ікон, написана в ХІІІ столітті – Богородиця Одигітрія Дорогобузька.
А ще тут є роботи відомого українсько-польського скульптора, який народився на Рівненщині, Томаша-Оскара Сосновського.
Сьогодні будівля обласного краєзнавчого музею вирізняється на тлі інших. Це справді зразок архітектури понад столітньої давнини. Споруда двоповерхова, у плані прямокутна. Фасад будівлі прикрашений колонадою, яка додає урочистості. Головний вхід виділяється парадними сходами та декоративним портиком. Колони підтримують трикутний фронтон, на якому розміщений напис «Краєзнавчий музей».
Вікна будівлі великі, прямокутної форми, обрамлені білою лиштвою. На другому поверсі над дверима розташований фігурний балкон. Фасад пофарбований у світло-жовтий колір з білими декоративними елементами, що створює відчуття легкості. Невеликий сквер довкола музею додає затишної атмосфери.

Історія про майстра, який оживляв камінь
А ви знали, що в Римі і в Рівному є майже однакові скульптури одного і того ж митця зі світовим іменем? Це «Пієта» Томаша Оскара Сосновського - сцена оплакування Христа Богородицею. Pietà із італійської перекладається як жалість. Мармурова скульптура зображає Богоматір із мертвим Христом, що лежить у неї на колінах. У Римі вона знаходиться біля однієї з найбільших християнських святинь – Святих Сходів, по яких, за легендою, піднімався на суд Ісус Христос. Біля їх підніжжя встановлені скульптури Альберто Джакометті «Поцілунок Іуди», «Eссе Hомо» та Томаша Оскара Сосновського «Пієта».
А ось в Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається репліка цієї роботи (так називають авторське повторення твору). Скульптура потрапила сюди в 1952 році з костелу Святого Антонія, що в Межирічах Рівненської області.
Річ у тім, що відомий митець Томаш Оскар Сосновський, роботи якого прикрашають знамениті храми, монастирі й музеї Італії, Польщі, Ізраїлю, України, народився на Рівненщині – у селі Новомалин. Він був шляхетного роду, володів великим маєтком. Але залишив це все, поїхавши вчитися у Європу. А потім оселився у Римі. Він створював скульптури переважно на біблійні та міфічні сюжеті. І невдовзі слава про майстра розійшлася по багатьох країнах. Час від часу він приїздив у рідний маєток.
Кажуть, попри те, що Томаш Оскар Сосновський був заможним землевласником, жив він доволі скромно. Ось лишень на мармур ніколи не шкодував грошей – обирав найкращий. І своїм талантом оживляв його.
А деякі скульптури митець підписував по-особливому – зображав сльозу. До речі, вона є і на «П’єті», яка зберігається в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

Прослухати про Рівненський обласний краєзнавчий музей
Прослухати історію про майстра, який оживляв камінь