
Учасники та ключові теми
До діалогу долучилися представники провідних українських організацій: Петро Поліщук та Ніна Асєєва – Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії»; Олеся Перепеченко та Ірина Момот – Громадська спілка «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд»; Вікторія Рева та Ірина Рожок – Українське товариство сліпих (УТОС). Міжнародну команду представляли: Сюзанна Кох Андерсен – керівниця проєкту, голова міжнародної команди Данської асоціації незрячих; Діана Стентофт – віце-президент Данської асоціації незрячих; Марк Уоркман – генеральний директор Всесвітньої спілки сліпих, та Крістін К’єрет – голова міжнародної команди Норвезької асоціації сліпих і слабозорих.
Основні дискусії торкнулися гуманітарного реагування, особливо актуально для України в умовах війни. Реабілітації та доступу до інформації, технології та програми соціальної адаптації. Адвокації та підвищення обізнаності, боротьба зі стереотипами та захист прав. Створення альянсів, об’єднання ресурсів для ефективніших рішень. Створення безбар’єрного середовища для людей з порушеннями зору в Україні, зокрема адаптація навчальних матеріалів.
Структура семінару: від аналізу до дії
Програма події поєднувала презентації, групову роботу та пленарне стратегічне планування:
Перший день присвятили презентаціям діяльності організацій. Українські громадські організації показали як вони працюють під час повномасштабної війни в Україні. Розповіли як реагують на гуманітарні питання, проводять реабілітацію ветеранів, що втратили зір, розробляють та виготовляють навчальні матеріали для дітей з порушеннями зору, створюють безбар'єрне середовище для осіб з порушеннями зору. Міжнародні організації незрячих акцентували увагу на пріоритетах допомоги Україні, зокрема підтримці реабілітаційних центрів, цифровій доступності та адвокації.


Другий день розпочався з SWOT-аналізу, де визначили сильні сторони (наприклад, активність громадянського суспільства в Україні) та ризики (нестача фінансування, наслідки війни). Учасники пропонували рішення: створення міжнародних фондів, тренінги для лідерів ГОУ.



Заключний день підсумував плани:
Розробку спільного проєкту з нарощування потенціалу організацій, адвокаційних кампаній, безбар’єрних рішень та програм реабілітації.
Цей захід став мостом між локальними потребами України та глобальним досвідом міжнародних організацій осіб з порушеннями зору. Він сприятиме обміну досвідом, покращенню координації зусиль та впровадженню нових ефективних підходів для забезпечення доступності та інклюзії для людей з порушеннями зору в Україні та за її межами. Як зазначив Марк Уоркман: «Співпраця між країнами – це ключ до подолання ізоляції, з якою стикаються незрячі люди у зонах конфліктів». Семінар у Польщі – не лише обмін знаннями, а й початок системних змін. Об’єднавши зусилля, українські та світові організації доводять: інклюзія не має кордонів. Наступні кроки – реалізація намічених цілей, залучення додаткових партнерів та постійний діалог, адже саме спільна дія перетворює виклики на можливості.

Ця зустріч є важливим кроком у забезпеченні прав та потреб людей з порушеннями зору в Україні, особливо в умовах війни. Вона демонструє міжнародну солідарність та підтримку української спільноти незрячих та слабозорих.
Серед очікуваних результатів реалізація спільних ініціатив з доступності освітніх матеріалів та технологій, просування законодавчих змін для захисту прав людей з інвалідністю, підтримка психосоціальної реабілітації через міжнародні програми, обмін досвідом та найкращими практиками.


