Різьблення є одним із традиційних видів декоративно-ужиткового мистецтва, переважно це чоловічий промисел. У давнину різьбленням майстри оздоблювали деталі будівель (сволоки, наличники, віконниці, одвірки), меблі (мисники, лави, столи, скрині, колиски), посуд (миски, тарілки, ложки), знаряддя праці (гребені, рублі) а також транспорт (вози, сани). А якими ж вишуканими були ажурні різьблені іконостаси в церквах! Для відтворення орнаменту застосовували техніку плоского тригранно-виїмчастого різьблення з мотивами розеток, кіл, смужок, ламаних ліній. Нині майстри звертаються до нових форм роботи, експериментують із матеріалом, відкривають нові теми в галузі декоративно-ужиткового мистецтва українців. Одним із таких народних умільців є майстер-різьбяр Станіслав Кремньов.


Мистетво на дотик. Персональна виставка різбяра Станіслава Кремнього

Станістав Юрійович Кремньов живе разом із нами в обласному центрі, хоча народився в далекому Алчевську. У 1973 р. разом з батьками переїхав до Рівного, закінчив ЗОШ №19. Навчався у двох вищих навчальних закладах нашого міста. Спочатку – на гідротехнічному факультеті Українського інституту інженерів водного господарства, а згодом - на факультеті загально-технічних дисциплін Рівненського державного педагогічного інституту, тож може викладати такі предмети, як фізика і креслення. У 1991 році працював на Станції юних техніків, де очолював гурток технічного конструювання. З 1992 р. свій хист, знання, навички передає учням 5-9 класів НВК «Колегіум», у якому проводить уроки трудового навчання.

Одна з перших персональних виставок майстра відбулася у 2015 р. у міській бібліотеці №10. Станіслав Юрійович є учасником народної студії декоративно-ужиткового мистецтва Рівненського міського будинку культури. Виставляє свої роботи на Алеї творчості (на бульварі Незалежності за кінопалацом «Україна»). Щороку бере участь у фольклорно-етнографічному святі «Музейні гостини». Представляв свої роботи на виставці «Золоте сузір’я» у 2015 р.

Мистетво на дотик. Персональна виставка різбяра Станіслава Кремнього

Станіслав Кремньов не вперше бере участь у соціальних проектах, зокрема благодійних ярмарках, організованих міським управлінням культури на свято Андрія та Великдень, коли збиралися кошти для онкохворих дітей. Сьогоднішня виставка має на меті залучити широкі верстви населення, особливо людей з вадами зору, до культурної спадщини народних умільців. Кожен відвідувач може долучитися до нового проєкту, достатньо лише заплющити очі та торкнутися руками виробів. Якщо на звичних виставках заборонено торкатися експонатів, то пропонована виставка різьбяра, в першу чергу, передбачає тактильний контакт.

Мистетво на дотик. Персональна виставка різбяра Станіслава Кремнього

Актуальність цього заходу полягає ще й у тому, що в час, коли діють карантинні обмеження на вільне пересування і частина українців не має змоги подорожувати, пропонована виставка дає змогу в одному місці ознайомитися з найцікавішими замками, фортецями, храмами України.

Станіслав Кремньов не тільки продовжує сталі традиції оздоблення декоративних тарілей, дерев’яних писанок геометричним орнаментом, але й виготовляє декоративні плакетки із зображенням величних пам’яток України. За плакетками, які можуть стати окрасою колекції будь-якого музею, можна вивчати сакральні споруди Рівного. Це найдавніший храм міста - Свято-Успенська церква (1756 р.), Свято-Воскресенський кафедральний собор (1895 р.), костел Святих Апостолів Петра і Павла (1934 р.). Водночас можна здійснити захоплюючу віртуальну подорож шляхами Т. Шевченка по Волинській губернії у 1846 р.: Дубно, Острог, Корець, Пляшева. Хто полюбляє далекі подорожі, може згадати пам’ятки «Золотої підкови Львова» -  Олеський, Підгорецький, Золочівський замки. На одній із плакеток виконаний портрет Героя України Бориса Возницького, діяльність якого сприяла розвитку музеїв Львівщини.

Мистетво на дотик. Персональна виставка різбяра Станіслава Кремнього

Усього на виставці представлено 54 роботи. Більшість із них виконана технікою барельєфного різьблення, для чого використовувалися спеціальні різці, серед яких - ніж-«косяк». Різці відрізняються між собою за кутом загострювання (наприклад, у 30 чи 40 градусів).Більшість майстрів спочатку роблять ескіз малюнка на папері, а потім на виробі викреслюють його шилом, циркулем.

Для різьблення найкраще підходять такі породи дерев, як липа, клен, береза, дуб, горіх, груша, вільха, бук. Проте Станіслав Юрійович перевагу надає липі, адже її деревина піддається всім видам різьблення. Грузла, однорідна за структурою волокон, м'яка деревина липи однаково добре ріжеться вздовж і поперек волокон, піддається обробці практично будь-яким способом.

Запрошуємо помилуватися фактурою і текстурою дерева, пригадати запах липи, а головне, дослідити авторський стиль майстра та тематику його чудових творів. Своєрідним є оформлення плакеток, коли з боків залишається кора дерева, створюючи ефект рами. Роботи не є статичними, в них відчувається рух, життєва енергетика: чи подивимось на пелюстки квітів, чи на крила птаха. Нерідко застосовується ефект асиметрії площини. Привернуть увагу тарілі з орнітоморфними мотивами – тетеруками, голубами, лебедями. Не залишать байдужими образ Богородиці та статуетки янголів. Серед останніх робіт - писанки з розетковими мотивами та зображенням церкви. Натюрморт із соняшниками та яблуком перенесе у затишну сільську оселю.

Джерело: http://museum.rv.gov.ua