15 жовтня відзначають Міжнародний день білої тростини – день, що привертає увагу до права незрячих і слабозорих людей на самостійне пересування та участь у житті громади. Для дітей з порушеннями зору доступний маршрут до школи, навчання орієнтуванню та повага до їхніх рішень безпосередньо впливають на можливість здобувати освіту й спілкуватися з однолітками.
Історію поширення білої тростини пов’язують із британським фотографом Джеймсом Біґґсом. У 1921 році, втративши зір після нещасного випадку, він пофарбував свою тростину в білий колір, щоб водії краще помічали його на вулиці. У 1931 році у Франції Гійї д’Ербемон започаткувала рух за забезпечення незрячих людей білими тростинами. Ініціативи громадських організацій допомогли зробити цей засіб пересування впізнаваним у різних країнах. А же у 1964 році у США запровадили День безпеки білої тростини, визначивши датою його щорічного відзначення 15 жовтня. За інформацією Lions Clubs International, у 1969 році Міжнародна федерація незрячих підтримала відзначення цієї дати на міжнародному рівні і відтоді вона стала приводом для просвітницьких кампаній про мобільність і доступність середовища.
Біла тростина допомагає отримувати інформацію про простір попереду, виявляти перепади поверхні та перешкоди. Водночас вона повідомляє іншим учасникам руху, що поруч іде людина з порушенням зору. Її використання потребує навчання орієнтуванню та мобільності. Для дитини такі навички означають можливість поступово опановувати знайомі маршрути, краще розуміти простір школи та впевненіше діяти у щоденних ситуаціях. Рівень самостійності й потребу в супроводі визначають індивідуально. Підтримка дорослих має враховувати вік, досвід і побажання дитини.
ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» реалізує проєкт «Адвокація прав дітей з порушеннями зору на якісну освіту» у співпраці з Норвезькою асоціацією незрячих та слабозорих (NABP). Ініціатива розрахована на 2026-2028 роки. Серед запланованих напрямів – моніторинг доступності освітнього середовища, підготовка адаптованих навчальних матеріалів, робота з освітянами та реабілітаційно-освітні табори із заняттями з орієнтування й мобільності.
День білої тростини дає школам і громадам практичний привід перевірити, які бар’єри залишаються на щоденних маршрутах дітей. Чи вільні тротуари та входи? Чи зрозуміле розташування приміщень? Чи знають працівники, як запропонувати допомогу? До такої оцінки варто залучати самих дітей з порушеннями зору та їхні родини.
«Для нас День білої тростини – нагода зосередити увагу на конкретних умовах, у яких живуть і навчаються діти з порушеннями зору. Коли маршрут до школи має перешкоди, а навчальні матеріали недоступні, дитина щодня витрачає додаткові зусилля на те, що громада може змінити. Наш пріоритет у проєкті – посилювати спроможність освітян і родин підтримувати самостійність дітей та адвокатувати рішення, які усувають ці бар’єри. Про результат варто судити з того, чи стало дитині зручніше пересуватися, навчатися й брати участь у спільних заняттях,»
– зазначає Ніна Асєєва, спеціаліста з адвокатування проєкту «Адвокація прав дітей з порушеннями зору на якісну освіту».